Політичний спурт Макрона: хроніка оголошеного протистояння

Політичний спурт Макрона: хроніка оголошеного протистояння

01.07.2024 16:44 джерело Перший тур дострокових виборів у Франції завершився, боротьба триває

Лише через три тижні після загальноєвропейських виборів французи знову пішли голосувати. У неділю вони обирали 577 депутатів Національної асамблеї – 558 у Франції, 11 за кордоном і 8 за океаном. У першому турі дострокових виборів явка була надвисокою – 66,7%, як і ставки на цих виборах.

Після голосування в неділю не сталося того, чого багато хто найбільше боявся, – "Національне об'єднання" не забезпечило собі абсолютної більшості у першому турі. Для цього табору Марін Ле Пен потрібно було отримати понад 289 місць. Натомість ультраправі переконливо перемогли, набравши понад 33%, лівий «Народний фронт» – майже 28%, а президентська коаліція «Разом» – 20,4%.

Що цьому передувало і чого очікувати після 7 липня, коли відбудеться другий тур, розкажемо далі.

Фото: AA

ЧИ СТАНУТЬ ПОЛІТИЧНІ ТРИКУТНИКИ ДУЕЛЯМИ?

Інтрига остаточно зникла перед світанком понеділка, коли Міністерство внутрішніх справ оголосило результати: «Національне об'єднання» (НО) у союзі з Еріком Сіотті, президентом республіканців, переконливо перемогло.

Однак після першого туру Національна Асамблея, до якої загалом мають увійти 577 депутатів, заповнилася лише на 73 місця: 39 депутатів обрали від НО, 32 – від лівого об'єднання, ще двох – від президентської більшості. Це ті, кому вдалося перемогти з першої спроби, набравши 50 відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Тож уся боротьба у значній більшості округів перенеслась у другий тур. До нього виходять кандидат, які посів перше місце, а також ті, хто отримав щонайменше 12,5% від кількості зареєстрованих виборців.

Тож кількість кандидатів у другому турі варіюється від округу до округу – їх може бути два, три або навіть чотири. Обраним вважатиметься той, хто набере найбільшу кількість голосів у другому турі. Але французи не були б французами, якби не додали ще й таке правило – якщо кількість голосів за кандидатів однакова, тоді перемагає старший за віком.

Саме тому висока явка відіграє важливу роль: чим вона вища, тим легше подолати поріг у 12,5% і тим більше кандидатів потрапляє до другого туру.

Таким чином, рекордна явка виборців призвела до складних конфігурацій: у 244 виборчих округах кандидати з трьох таборів – "Національне об'єднання", "Новий народний фронт" та макроністи – набрали достатню кількість голосів. Тож вони опинилися у тристоронньому протистоянні. Ще у 46 округах виборці визначили трьох кандидатів від ультраправих, лівих та республіканців, але без президентської партії. У п'яти округах будуть навіть чотиристоронні змагання, у решті – дуелі, коли у фіналі змагатимуться двоє.

Отже, тепер уся увага – до так званих «трикутних змагань» між кандидатами від «Національного об'єднання», «Народного фронту» та президентського табору чи республіканців. І тут починається найцікавіше, адже єдиний спосіб зупинити «Національне об’єднання», а саме його кандидати на першому місці у більшості трикутників, – це розібратися з другим та третім місцями.

Як це працює на практиці? Кандидат, який посів третє місце, наприклад, представник президентського блоку, може зняти свою кандидатуру на користь того, хто став другим, приміром, кандидата від «Народного фронту». Таким чином, два кандидати об’єднуються проти ультраправого лідера.

І саме цих заяв та інструкцій від своїх політичних сил чекали виборці увечері після оголошення екзитполів.

Фото: AA

ПОЛІТИКИ ВИЗНАЧИЛИСЯ, ВИБОРЦІ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ

«Так!» – сказав Народний фронт, в який об’єдналась дуже строката палітра лівих політичних сил. Від них надійшли найчіткіші інструкції. Через 15 хвилин після оголошення попередніх результатів Жан-Люк Меланшон оголосив, що його "Нескорена Франція» відкличе своїх кандидатів, які посіли третє місце. "Ми знімемо свої кандидатури за будь-яких обставин, хоч де й коли б це сталося. Наші інструкції прості, прямі й зрозумілі: жодного голосу, жодного місця для НО", – запевнив він.

Лідер Соціалістичної партії Олів'є Фор також був рішучим: "Жоден кандидат ніде не буде балотуватися, якщо існує ризик обрання ультраправого кандидата". Рафаель Глюксман, лідер PS-Place publique теж заявив, що Франції за будь-яких обставин слід «уникнути катастрофи», якою, на його думку, є Жордан Барделла на посаді прем'єр-міністра.

«Так», – зрештою почули виборці й від прем’єр-міністра Габріеля Атталя. Він вийшов в ефір о 22-й і, стоячи на порозі урядової будівлі, заявив: "Жоден голос не повинен дістатися «Національному об'єднанню". За словами Атталя, кандидати-макроністи по всій країні мають зняти свої кандидатури, "щоб не допустити абсолютної більшості у другому турі й не дати їм можливості керувати країною за допомогою згубного проєкту" (Національного об’єднання – ред.).

Лідер "Горизонтів", ще однієї партії в блоці Макрона, Едуард Філіп, також прояснив свою позицію. Він не виключив зняття своїх кандидатів на користь кандидата з кращим рейтингом за умови, що він належатиме до дуги "від соціал-демократичної лівої до консервативної та ліберальної правої". Філіп вважає, що "жодного голосу не слід віддавати як за кандидатів від "Національного об'єднання", так і за лівих з «Нескореної Франції» Меланшона.

Республіканці, які не об’єдналися з ультраправими, заявили, що не дають жодних вказівок і залишають французам можливість самим визначитися. На думку їхнього лідера Франсуа-Ксав'є Белламі, "небезпека, що стоїть сьогодні перед нашою країною, – це крайні ліві".

НА ЩО РОЗРАХОВУЄ МАКРОН

Президент Франції Еммануель Макрон, який і влаштував цей політичний спурт у вигляді тритижневої кампанії, одразу після оголошення результатів опублікував письмову заяву, в якій закликав до широкого об'єднання у другому турі.

Джерело